1. Який не має гарного, чіткого слуху, чує невиразно, з труднощами; трохи глухий.
2. Який нечітко, глухо лунає, не має дзвінкості; приглушений (про звук).
Словник Української Мови
Буква
1. Який не має гарного, чіткого слуху, чує невиразно, з труднощами; трохи глухий.
2. Який нечітко, глухо лунає, не має дзвінкості; приглушений (про звук).