приглухий
[prɪɦluxɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який не має гарного, чіткого слуху, чує невиразно, з труднощами; трохи глухий.
-
Який нечітко, глухо лунає, не має дзвінкості; приглушений (про звук).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приглухий, р. приглухого, д. приглухому, з. приглухого, о. приглухим, м. приглухім