Властивість за значенням прикметника “приглухуватий“; стан, коли щось (звук, колір, світло тощо) є неяскравим, невиразним, поміркованим, ослабленої інтенсивності.
приглухуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови