приглухуватий
[prɪɦluxuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який має дещо знижену, не надто яскраву інтенсивність (про світло, колір, звук тощо); негучний, тьмяний, неяскравий.
-
У переносному значенні: який виражений нечітко, неявно, слабо; непомітний, невиразний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приглухуватий, р. приглухуватого, д. приглухуватому, з. приглухуватого, о. приглухуватим, м. приглухуватім