незламність

1. Абстрактний іменник, що означає властивість або стан бути незламним; здатність протистояти руйнуванню, поразці, пригніченню або будь-яким негативним впливам, зберігаючи внутрішню цілісність, міцність духу та стійкість.

2. (У переносному значенні) Непохитність, твердість характеру, вольова стійкість, непіддатливість обставинам, які зламують волю; сила духу.

Приклади вживання слова

незламність

Приклад 1:
Кому показувати псову міць, державну гордовитість і незламність? Я був у натовпі.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”