Словник Української Мови
Буква
1. Зменшити силу, інтенсивність чогось (вогню, світла, кольору, почуттів тощо); зробити менш яскравим, помітним або сильним.
2. Те саме, що погасити — зробити так, щоб перестало горіти, світитися або функціонувати (вогонь, світло, електричний прилад).
3. Перен. припинити, зупинити, ліквідувати щось (наприклад, конфлікт, борг, почуття).
Приклад 1:
І вони повставали поза волею гетьмана, спалахували окремими кострищами, які часом розгорялися широко, гетьман не в силі був їх пригасити й не в силі об’єднати в нову Хмельниччину. Нестор їхав женитись.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
I при цьому свiтлi, що нiяк не могло пригасити електрики, Криленко побачив таку картину: там, де розкинувся звечора журналiст, лежав з заплющеними очима Сердюк, сам журналiст стояв серед купе i, щось викрикуючи, держав в обiймах низеньку й чорненьку жiнку. — Те-емочко!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”