Який не зазнав ганьби, сорому; такий, що не був знеславлений, опозорений.
Який не був порушений, не був осквернений; незайманий, непорушний (про честь, гідність, репутацію тощо).
незганьблений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |