пригар

[prɪɦɑr] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (техн.) Тверді шлакові включення, що утворюються на поверхні металу під час лиття, зварювання або інших високотемпературних процесів і частково пристають до виробу.

  2. (перен., розм.) Те, що налипло, пристало до чогось; щось зайве, стороннє, що утруднює сприйняття суті.

  3. (діал.) Обпалена, підгоріла скоринка на хлібі або страві; підпалина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пригар, р. пригару, д. пригарові, з. пригар, о. пригаром, м. пригарі, к. пригаре

Більше записів