1. (у математиці) Властивість ряду, послідовності, інтеграла тощо не мати скінченної границі або суми; відсутність збіжності.
2. (у лінгвістиці) Відсутність повного збігу, тотожності мовних форм, структур або значень; розходження.
Словник Української Мови
Буква
1. (у математиці) Властивість ряду, послідовності, інтеграла тощо не мати скінченної границі або суми; відсутність збіжності.
2. (у лінгвістиці) Відсутність повного збігу, тотожності мовних форм, структур або значень; розходження.