придушений
[prɪduʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який перебуває у стані придушення; той, що зазнав насильницького приборкання, підпорядкування або ліквідації.
-
Який виражає або свідчить про придушеність; стриманий, невиразний, несвобідний (про голос, тон, почуття тощо).
-
Техн. Який має знижений, послаблений тиск (про газ, пару тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. придушений, р. придушеного, д. придушеному, з. придушеного, о. придушеним, м. придушенім