приборкання

[prɪborkɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова приборкати; набуття влади над кимось або чимось, підкорення, підпорядкування, зокрема дикої тварини, стихії тощо.

  2. Результат такої дії; стан приборканого, підпорядкованого когось або чогось.

  3. Перен. Обмеження, стримування, усмирення якихось сильних почуттів, прагнень, пристрастей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приборкання, р. приборкання, д. приборканню, з. приборкання, о. приборканням, м. приборканні, к. приборкання

Більше записів