самогонка

[sɑmoɦonkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “самогон” — міцний алкогольний напій, одержаний шляхом перегонки (дистиляції) браги, виготовленої з цукристого або крохмалистого сировини (фруктів, ягід, цукру, зерна, буряків тощо) в домашніх або кустарних умовах.

  2. Розм. Одна порція, чарка або невелика кількість самогону.

  3. Розм. Процес виготовлення самогону або самогоноваріння як заняття (наприклад: “займатися самогонкою”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самогонка, р. самогонки, д. самогонці, з. самогонку, о. самогонкою, м. самогонці, к. самогонко

Більше записів