Древослів

Словник Української Мови

приборкати

[prɪborkɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Підкорити собі когось, змусити слухатися, стати покірним, зазвичай через виховання, тренування або жорсткі дії.

  2. Зменшити силу, інтенсивність або прояви чогось, зробити менш небезпечним або активним; обуздати.

  3. Домогтися, щоб дика тварина стала ручною, звикла до людини та виконувала її накази.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я приборкаю, ти приборкаєш, він приборкає, ми приборкаємо, ви приборкаєте, вони приборкають

Більше записів