Словник Української Мови
Буква
1. Виявляючи покірність, слухняність, смирення; беззаперечно підкоряючись чиємусь наказу, волі.
2. Скромно, несміливо, невибагливо (про поведінку, манеру триматися).
3. У значенні службового слова, що виражає підпорядкованість, залежність; відповідає значенню: підлегло, залежно.
Приклад 1:
Трагікомізм Новиченка посилювався тим, що він сидів у президії, а в залі під дружні оплески скандували «Ганьба», «Ганьба», і він, червоний, як рак, не міг навіть словом відповісти, бо обструкція могла бути ще більшою, і сидів, мовчав і покірно приймав дружні ляпаси всієї аудиторії. В Інституті літератури навіть найбільші його прихильники назвали той вечір публічною стратою Новиченка…»[2].
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”