причому

[prɪt͡ʃomu] Сполучник

Буква:П

Значення

  1. Сполучник, що вживається для приєднання речення або його частини, яка містить додаткове підтвердження, уточнення або аргумент, посилюючи або розвиваючи попередню думку; відповідає значенням “до того ж”, “при цьому”, “і до всього”.

  2. У мовленні може вживатися як частинка для логічного виділення або підкреслення важливості наступного висловлювання, часто на початку репліки; відповідає значенням “що характерно”, “і що важливо”.

Більше записів