1. Властивість або стан за значенням наумисний; навмисність, умисність.
наумисність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан за значенням наумисний; навмисність, умисність.
Відсутні