1. (діалектне, західні регіони) такий, що має примхливий, непостійний характер; норовливий, причіпливий.
2. (діалектне, західні регіони) той, хто вирізняється своєрідною, часто ексцентричною зовнішністю або поведінкою; чудакуватий, дивакуватий.
причмелений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я ходив поміж них, ніби причмелений, ніби в усьому винний, ніби причина причин цього дебільного світу… Я трохи відпочину. Контроль пашпортів на перевалі Бреннеро тривав не довше трьох хвилин.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: t.d. () |