Словник Української Мови
Буква
Який має звичку причіплятися, нав’язливо чіплятися до кого-, чого-небудь, уїдливий, докірливий.
Який виявляє надмірну, часто дріб’язкову вимогливість, педантичність; скрупульозний.
Який тримається, чіпляється за щось, має властивість приставати, прилипати.
Приклад 1:
Він був дріб’язковий, причіпливий і мстивий. Як і кожна педантична людина, він не забував ніколи і нічого, жадного випадкового на нього нарікання, жадної побіжної скарги або закиду чи жарту, киненого бува ненароком і сприйнятого ним за образу.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”