1. Прикметник, що стосується причастя (церковного таїнства або його символічних хліба та вина), пов’язаний з ним або призначений для його здійснення.
2. У граматиці: дієприкметник, форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією та має властивості як дієслова (час, вид, здатність керувати залежними словами), так і прикметника (рід, число, відмінок, синтаксичну функцію означення).