1. У церковній практиці: людина, яка причащається, тобто сприймає Святі Тайни (хліб і вино) під час літургії в християнських обрядах.
2. У граматиці (рідко): дієприкметник, що вживається в функції іменника для позначення особи або предмета за ознакою дії (наприклад, “учень” — той, хто вчиться; “керуючий” — той, хто керує).