Значення
-
У церковній практиці: людина, яка причащається, тобто сприймає Святі Тайни (хліб і вино) під час літургії в християнських обрядах.
-
У граматиці (рідко): дієприкметник, що вживається в функції іменника для позначення особи або предмета за ознакою дії (наприклад, “учень” — той, хто вчиться; “керуючий” — той, хто керує).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. причасник, р. причасника, д. причасникові, з. причасника, о. причасником, м. причасникові, к. причаснику