1. Підкорити собі чарівною силою, магією; опанувати чиюсь волю за допомогою чарів.
2. Переносно: захопити, зворушити своєю красою, чарівністю; справити сильне враження, привабити.
причарувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Жiнок на свiтi багато i кожна з них може покохати її Михайлика й навiть може його причарувати. I тепер їй так тривожно билось серце, як нiколи.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |