Древослів

Словник Української Мови

причарувати

[prɪt͡ʃɑruʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Підкорити собі чарівною силою, магією; опанувати чиюсь волю за допомогою чарів.

  2. Переносно: захопити, зворушити своєю красою, чарівністю; справити сильне враження, привабити.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я причарую, ти причаруєш, він причарує, ми причаруємо, ви причаруєте, вони причарують

Приклади з художньої літератури

  • Коли ж вона його причарувала,
    він як сказився, геть одбивсь од рук.
    Хай вам розкаже Процик Кулевара,
    Семен Капканчик і Ромашко Струк.
    — Ліна Костенко

Більше записів