приборкування

[prɪborkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова «приборкувати»; підкорення, підпорядкування кого-, чого-небудь своїй волі, надання кому-, чому-небудь слухняності, покірності.

  2. Перен. Підпорядкування, підкорення чого-небудь (природних сил, стихії тощо) для використання на користь людини.

  3. Рідко вживане. Приручення дикої тварини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приборкування, р. приборкування, д. приборкуванню, з. приборкування, о. приборкуванням, м. приборкуванні, к. приборкування

Більше записів