приборкування

1. Дія за значенням дієслова «приборкувати»; підкорення, підпорядкування кого-, чого-небудь своїй волі, надання кому-, чому-небудь слухняності, покірності.

2. Перен. Підпорядкування, підкорення чого-небудь (природних сил, стихії тощо) для використання на користь людини.

3. Рідко вживане. Приручення дикої тварини.

Приклади вживання

Приклад 1:
Відродивтанець хула, бойове мистецтво луа та ритуальне приборкування океанських хвиль на саморобних дерев’яних дошках. Далі — подорож до Сан-Франциско: театр «Standard» має лиху славу через своїх «нескромних та недостойних» танцівниць канкану — спробуй їх переплюнь.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (однина) |