попарно

У спосіб, коли об’єкти об’єднуються або розглядаються по два; парами.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ще оглядався Рябко, та то вже байдуже, на чотирьох інших позад себе турецьких коней, що попарно були запряжені у два вози. Один голубий і широкий, встелений мало не до коліс перськими килимами, призначався для Наливайка, коли той стомиться в сідлі, а під повстяною високою халабудою другий зелений віз був із харчами.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: прислівник () |