1. Який піддався приборканню; сталий, покірний, звичний до волі людини (про тварин).
2. Переносно: позбавлений дикості, нестриманості; втихомирений, улагоджений, дисциплінований.
приборканий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Розповідають, що коли знаменитий мудрець Катон зрозумів, що тимчасово приборканий Карфаген7 знову помишляє про війну проти Риму, він радив римлянам почати нову війну проти карфагенян; коли ж римляни не слухалися його поради, він все ж не переставав радити. І коли в сенаті йому треба було висловити якусь думку, він говорив: «Я думаю так (і додавав)· все ж таки необхідно почати війну проти Карфагена».
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикментик () |