приборканий

[prɪborkɑnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який піддався приборканню; сталий, покірний, звичний до волі людини (про тварин).

  2. Переносно: позбавлений дикості, нестриманості; втихомирений, улагоджений, дисциплінований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приборканий, р. приборканого, д. приборканому, з. приборканого, о. приборканим, м. приборканім

Більше записів