пряничний

[prjɑnɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Прикметник до іменника “пряник”; властивий прянику, що стосується пряників (наприклад: пряничне тісто, пряничний запах).

  2. Який має вигляд, форму або прикраси, характерні для розписного пряника (наприклад: прянична хата, прянична архітектура).

  3. У складі власних назв: що є частиною географічної назви або назви об’єкта (наприклад: Пряничний провулок, Прянична вежа).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пряничний, р. пряничного, д. пряничному, з. пряничного, о. пряничним, м. пряничнім

Більше записів