пряник

[prjɑnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Кондитерський виріб із борошна, меду або цукру з додаванням прянощів (імбиру, кориці, гвоздики тощо), який зазвичай має форму плоскої фігурки, часто покритий глазур’ю або цукровою помадкою.

  2. Переносно: про щось приємне, заохочення або винагороду, яку обіцяють або надають для досягнення певної мети (часто у виразі “пряник і батіг”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пряник, р. пряника, д. пряникові, з. пряник, о. пряником, м. пряникові, к. прянику

Синоніми & Антоніми

Більше записів