пряність

[prjɑnistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “пряний”; характерний аромат і гострий, пахучий смак, властивий певним рослинам (спеціям).

  2. Те саме, що прянощі — пахучі, гострі на смак частини рослин (насіння, коріння, кора тощо), що використовуються як приправи до їжі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пряність, р. пряності, д. пряності, з. пряність, о. пряністю, м. пряності, к. пряносте

Більше записів