Словник Української Мови
Буква
Властивість матеріалу, предмета або тіла відновлювати свою початкову форму після припинення дії зовнішньої сили, що викликала деформацію; еластичність.
Здатність до пружного руху; енергійність, жвавість, еластичність у русі (про людину, тварину).
Переносно: гнучкість, пристосовність, стійкість до негативних впливів або випробувань.
Приклад 1:
Пожадливо напружуючи зір, проходив крізь прозорість одежі, поширюючи голизну рук та плечей, відчуваючи насолодну пружистість ніг у тонких панчохах, що зникають під хвилястими вигинами сукень. Юрба випаровувала сласність, як розквітле напровесні дерево свої шлюбні пахощі, вона гнітила могутністю чуттєвості, прихованої в глибу цих сотень істот, що були мов вибагливим втіленням одного великого самця й великої самиці з пристрастю, гідною їхнього велетенського тіла.Концерт він слухав неуважно, погноблений враженням від натовпу.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”