прозябати

1. Вести безцільне, пасивне життя, позбавлене інтересів, прагнень та духовного зростання; існувати, а не жити повноцінно.

2. (застаріле) Прокидатися, оживати, починати рости (про рослини); також переносно — виникати, з’являтися.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |