прозябати

[prozjɑbɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Вести безцільне, пасивне життя, позбавлене інтересів, прагнень та духовного зростання; існувати, а не жити повноцінно.

  2. (застаріле) Прокидатися, оживати, починати рости (про рослини); також переносно — виникати, з’являтися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прозябати, р. прозябатів, д. прозябатам, з. прозябати, о. прозябатами, м. прозябатах, к. прозябати

Більше записів