прозурка

[prozurkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПРОЗ У РКА , и, ж., рідко . Невеличкий отвір , віконце в чому-небудь для спостереження ; вічко . Він часто прислухається , підходить до прозурки – дірочки в дверях , зазирає в прозурку ( Вас ., III, 1960, 294); Панас кахикнув і обережно стукнув у прозурку ( Тулуб , Людолови , І, 1957, 446).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прозурка, р. прозурки, д. прозурці, з. прозурку, о. прозуркою, м. прозурці, к. прозурко

Більше записів