Значення
-
Який належить до проязичництва, пов’язаний із ним; характерний для проязичництва.
-
Який сповідує проязичництво; прихильник, послідовник цієї релігійної течії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проязичений, р. проязиченого, д. проязиченому, з. проязиченого, о. проязиченим, м. проязиченім, к. проязичений