провислість

1. Властивість за значенням прикметникапровислий“; стан предмета, що прогнувся, звис або обвис під власною вагою або тиском.

2. (у техніці, будівництві) Величина вертикального відхилення (прогину) елемента конструкції (балки, троса, кабелю тощо) від початкової прямої лінії під дією навантаження.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |