Словник Української Мови
Буква
1. Людина, яка має здатність передбачати майбутні події, пророкувати; пророк, віщун.
2. Переносно: людина, яка здатна передбачити розвиток чого-небудь (науки, техніки, суспільства тощо) на основі глибокого знання та аналізу; далекоглядний мислитель, новатор.
Приклад 1:
Життя й вогонь дав людям Прометей і знав, що муки ждуть його за теє, провидець мук не відвернув від себе,- з усіх синів праматері Землі його найгірше покарала Мойра. Епіметей не знав нічого.
— Котляревський Іван, “Енеїда”