Древослів

Словник Української Мови

пророк

Буква

1. Людина, яка, за віруваннями, наділена здатністю пророкувати майбутнє або отримувати одкровення від божества, виступаючи як посередник між Богом і людьми.

2. У релігійному контексті, особливо в юдаїзмі, християнстві та ісламі — провісник, проповідник і провідник Божої волі, який засуджує гріх і закликає до покаяння, часто передрікаючи події майбутнього.

3. Переносно: людина, яка передбачає або пророкує розвиток подій у майбутньому, часто в науці, мистецтві чи суспільному житті; провісник.

4. У конкретному історичному значенні: один з біблійних персонажів Старого Завіту (наприклад, Ісая, Єремія, Ілля), чиї вчення та діяння записані в книгах Пророків.

Приклади вживання

Приклад 1:
Цікава реакція на знайомство з молодими поетами-шістдесятниками, які відвідали її разом з дочкою у вересні 1962 р.: Іван Світличний із дружиною, Г. Сивокінь, І. Драч і М. Вінграновський: «Вінграновський прочитав артистично свої «Тринадцять руж» і «Пророк» (перегукується з Пушкіним)» (в устах моєї матері-«пушкіністки» найвища похвала!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Я ко в. А не то же ли поет и твой пророк Горатій: «Porticibus, non judiciis utere vulgi»18. По мосту-мосточку с народом ходи, а по разуму его себе не веди.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Авраам — біблійський пророк* Сатурн — у римській міфології бог посівів, покровитель землероб· ства, з ім’ям якого пов’язувалося уявлення про золотий вік і епоху загальної рівності, достатку і миру. 22 …г е m о г а…— Мається на увазі морська риба причепа, яка, згідно з міфологічними уявленнями, могла зупиняти навіть великі човни, чіпляючись за їх днища.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів