проволок

[proʋolok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПРОВОЛ О К , у, ч .: З провол о ком – повагом , повільно . – Я? – сказав він вкінці з проволоком .. Хіба я тому винен, чи що ? (Фр., V, 1951, 269). Тлумачення із “Словника української мови”* ПРОВОЛ О КА , и, ж., розм. Затримка , зволікання при виконанні чого-небудь . – Служба проволоки не терпить ! – в розпуці скрикнула Целя і поспішним кроком подалася до пошти (Фр., II, 1950, 312); Коломієць без проволоки наказав комсомольцям порозводити додому дівчат (Речм., Весн. грози , 1961, 181).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проволок, р. проволока, д. проволокові, з. проволок, о. проволоком, м. проволокові, к. проволоку

Більше записів