провідець

1. Особа, яка має здатність передбачати майбутні події або розвиток чогось; пророк, віщун.

2. Той, хто відкриває нові шляхи в науці, мистецтві, суспільному житті; новатор, піонер.

3. (у спеціальному контексті) Той, хто веде когось, показує шлях; провідник, поводир.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |