провідець

[proʋidɛt͡sʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Особа, яка має здатність передбачати майбутні події або розвиток чогось; пророк, віщун.

  2. Той, хто відкриває нові шляхи в науці, мистецтві, суспільному житті; новатор, піонер.

  3. (у спеціальному контексті) Той, хто веде когось, показує шлях; провідник, поводир.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. провідець, р. провідця, д. провідцеві, з. провідця, о. провідцем, м. провідцеві, к. провідцю

Більше записів