провчений

[proʋt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (від «провчити») — такий, що зазнав покарання, навчання через досвід, часто неприємний; проучений.

  2. (розм.) — той, хто набрався розуму, став обережнішим або слухнянішим після отриманого уроку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. провчений, р. провченого, д. провченому, з. провченого, о. провченим, м. провченім

Більше записів