Словник Української Мови
Буква
1. Відкрите протиборство, конфлікт між кимось або чимось; стан суперечності, зіткнення інтересів, поглядів, сил.
2. У астрономії — взаємне розташування планети та Сонця, при якому їхня екліптична довгота відрізняється на 180°; опозиція, коли планета знаходиться навпроти Сонця, якщо дивитися з Землі.
Приклад 1:
Того Лєрмонтова, чиє «На смерть поета» стало символом протистояння мистця гнітові й сваволі, хай навіть його розуміння кавказьких воєн вкладалося у стереотипи тодішнього імперського мислення. Того самого Лєрмонтова, чиї вірші просив прислати на заслання Шевченко «ради поезії святої».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Поступово в духовному житті Аравії перемогла ідея єдності тамтешнього люду та протистояння іноземщині. Так у VII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 3:
Як розповість і про своє постійне протистояння із силами зла, протистояння, що все ще триває, протистояння, що переросло у війну не на життя, а на смерть — чим інакше пояснити, що заради найновішої своєї книги поетові А. довелося вивести смерть уже за межі роману. Таємничий німецький журналіст Еґон Альт, якого критики наввипередки нарекли Alter Ego автора, гине в автомобільній катастрофі.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”