Словник Української Мови
Буква
1. Тривалий час тягти, пересувати щось по поверхні або в повітрі, часто з зусиллям або повільно.
2. Розтягувати, робити довшим або ширшим, натягуючи (наприклад, тканину, дроти).
3. Розмовне: повільно або нудно говорити, розповідати щось, затягуючи час.
4. Розмовне: довго та одноманітно виконувати якусь дію, затягувати її.
Приклад 1:
Дуже протягати сих подїй не можна з огляду на те, що Шварно, наступивши по Войшелку на литовськім князївстві: «княживъ лЂтъ не много», умер ще майже разом з Васильком (може перед ним, тільки незадовго), як низше дає розуміти лїтопись (Въ то же время престави ся… Василько… а Левъ нача княжити въ ГаличЂ и въ ХолмЂ, по братЂ по своемь ШварнЂ — с.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”