1. Провести певний час, туркочучи, видаючи характерні звуки (про механізми, пристрої тощо).
2. Перен., розм. Проговорити щось швидко, багато і, зазвичай, незрозуміло або несуттєво; пробурчати, пробуркотіти.
Словник Української Мови
Буква
1. Провести певний час, туркочучи, видаючи характерні звуки (про механізми, пристрої тощо).
2. Перен., розм. Проговорити щось швидко, багато і, зазвичай, незрозуміло або несуттєво; пробурчати, пробуркотіти.