1. Який зазнав дії інгібітора; сповільнений, пригнічений у своєму перебігу, розвитку або активності (про хімічні, біологічні, фізіологічні процеси).
інгібований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав дії інгібітора; сповільнений, пригнічений у своєму перебігу, розвитку або активності (про хімічні, біологічні, фізіологічні процеси).
Відсутні