інгібований

[inɦiboʋɑnɪj] Прикметник

Буква:І

Значення

  1. Який зазнав дії інгібітора; сповільнений, пригнічений у своєму перебігу, розвитку або активності (про хімічні, біологічні, фізіологічні процеси).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. інгібований, р. інгібованого, д. інгібованому, з. інгібованого, о. інгібованим, м. інгібованім

Більше записів