Процокотітися — дієслово, утворене від звуконаслідувального «цокотіти» з префіксом «про-» та постфіксом «-ся». Вживається переважно в художній літературі для позначення інтенсивного, тривалого або завершеного процесу, пов’язаного з характерним цокотом (наприклад, копит коней, дзвінкий стук твердих предметів). Має ознаки закінченої дії.
У переносному значенні може означати яскраво проявити себе, активно діяти протягом певного часу, залишивши помітний слід (про людину, явище, подію).