протринькати

1. Дієслово, що означає видати короткий, дзвінкий звук, подібний до звучання металевого предмета або музичного інструменту з високим тембром (наприклад, дзвіночка, цимбала, тріскачок). Часто вживається для передачі звуконаслідування.

2. Переносно: легковажно, безтурботно провести час, прогуляти, проґуляти (часто гроші, час або можливість).

Приклади вживання

Приклад 1:
Пропуцувати — протринькати, витратити. Просікати — проступати, виступати (про воду, кров, сльози).
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: дієслово () |