протоколювання

[protokoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Процес складання, оформлення або ведення протоколу (офіційного документа, що фіксує хід обговорення, прийняті рішення чи факт певної події).

  2. Дія за значенням дієслова «протоколювати»; фіксування, реєстрація інформації у вигляді протоколу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. протоколювання, р. протоколювання, д. протоколюванню, з. протоколювання, о. протоколюванням, м. протоколюванні, к. протоколювання

Більше записів