протокол

1. Офіційний документ, що фіксує хід обговорення, перебіг події або факт встановлення чогось, а також сукупність правил, норм, вимог щодо оформлення офіційних документів, проведення ділових зустрічей, дипломатичних заходів тощо.

2. Управлінський чи дипломатичний документ, що фіксує досягнені домовленості, угоду між сторонами (наприклад, протокол наради, дипломатичний протокол).

3. У комп’ютерних технологіях та телекомунікаціях — суворий набір правил, формалізований стандарт, що визначає порядок обміну даними між пристроями в мережі (наприклад, мережевий протокол).

4. У науці, особливо в експериментальних дослідженнях, — детальний письмовий план (методика) проведення досліду, клінічного випробування тощо.

5. У праві — процесуальний документ, що складається уповноваженою особою (слідчим, суддею, співробітником поліції) для фіксації фактів, дій або порушень (наприклад, протокол затримання, протокол слідчої дії).

Приклади вживання слова

протокол

Приклад 1:
Протокол, протокул — також: слідство («я тобі буду казати, як на протоколі»). Професор, професорка — вчитель, вчителька.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Протокол № 14/2—18 від 22 грудня 1999 р.) ISBN 966-06-0245-6 © О. П. Крижанівський, 2000 ПЕРЕДМОВА Вузівський підручник з історії Стародавнього Сходу — безперечно, однієї з найскладніших історичних дисциплін — в ідеальному варіанті, мав би написати поважний авторський колектив у складі фахівців із цілої низки галузей орієнтології (з шумерології, ассиріології, еламістики, еблаїстики, арабістики, семітології, єгиптології, мероїстики, урарто- логії, іраністики, хеттології, хурритології, індології, китаїстики, японістики тощо).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
У кінці склали протокол, якого нікому з присутніх не прочитали. Прощання було німе — ні слів, ні сліз.
— Самчук Улас, “Марія”