1. Термін, що позначає сувору прихильність до формальних правил, процедур або бюрократичних норм, часто з надмірною увагою до деталей і зовнішніх форм на шкоду суті справи.
2. У лінгвістиці та джерелознавстві — слово, вираз або мовна конструкція, характерна для офіційно-ділового стилю, зокрема для мови документів (протоколів), що відрізняється шаблонністю, канцелярським забарвленням.