Значення
-
(у середньовічній Європі, особливо в Речі Посполитій) отримати від монарха або сейму офіційний документ (тавро, привілей), що надає шляхетські права та герб; стати таврованим шляхтичем.
-
(переносно, рідко) отримати офіційне визнання, підтвердження свого статусу або прав від вищої влади чи авторитетної інстанції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я протавруюся, ти протавруєшся, він протаврується, ми протавруємося, ви протавруєтеся, вони протавруються