1. Ділянка землі, що звільнилася від снігу під час відлиги або навесні, коли навкруги ще лежить сніговий покрив.
2. Переносно: вільна, незайнята ділянка серед чогось, що суцільно покриває простір (наприклад, серед льоду, хмар, густого лісу).
Словник Української Мови
Буква
1. Ділянка землі, що звільнилася від снігу під час відлиги або навесні, коли навкруги ще лежить сніговий покрив.
2. Переносно: вільна, незайнята ділянка серед чогось, що суцільно покриває простір (наприклад, серед льоду, хмар, густого лісу).
Приклад 1:
— А знаєш, — каже раптом Донна, повертаючись до неї, натягаючи автомобiльнi рукавички й весело жу‑ючи якусь нову думку, — все‑таки цi вашi схiдноєвро‑пейськi мужчини, вони, правда, бувають брутальнi, але в них бодай пристрасть є, а в наших що?… …I дивитимешся в iлюмiнатор, як повзтимуть валiзки по стрiчцi вантажного конвейєра, аби зникнути в черевi лiтака, одна по однiй, i от уже — пливучий пустий промiжок, i негр‑вантажник у форменiй кепцi з написом “USAir” вскочить у чорне нутро фургончика, i той рушить з мiсця, а поки ти проводитимеш його поглядом, конвейєр приберуть, натомiсть на сiрому бетонi темнiтиме проталина пiдсихаючої калюжi: “Все”, — вiдлунить тобi в головi, як зойк у порожньому храмi, все — це значить, задраєно люки, зараз озветься сухий трiск мiкрофона, “Ледi й джентльмени”, — замуркоче стюардеса, i лiтак задвигтить, прогрiваючи мотори, i то вже буде iнша дiйснiсть, iнше життя, а гiрко скiмлячий бiль несправдженостi дотеперiшньо‑го (qu’as tu fait, qu’as tu fait de ta vie? — допитується голос звiдкись здалеку, — ах облиште, цiй темi стiльки ж лiт, скiльки людству: все чогось чекаєш, мрiєш i борсаєшся, сподiваючись на щось попереду, а тодi одного дня виявляється, що то й було життя) — лiпше б тому болевi заткатись i не висовуватися бiльше.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Ніхто не таємний, проталина висне між нами. Приходжу до тебе стрімкими своїми шляхами.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”