проталина

1. Ділянка землі, що звільнилася від снігу під час відлиги або навесні, коли навкруги ще лежить сніговий покрив.

2. Переносно: вільна, незайнята ділянка серед чогось, що суцільно покриває простір (наприклад, серед льоду, хмар, густого лісу).

Приклади вживання

Приклад 1:
— А знаєш, — каже раптом Донна, повертаючись до неї, натягаючи автомобiльнi рукавички й весело жу‑ючи якусь нову думку, — все‑таки цi вашi схiдноєвро‑пейськi мужчини, вони, правда, бувають брутальнi, але в них бодай пристрасть є, а в наших що?… …I дивитимешся в iлюмiнатор, як повзтимуть валiзки по стрiчцi вантажного конвейєра, аби зникнути в черевi лiтака, одна по однiй, i от уже — пливучий пустий промiжок, i негр‑вантажник у форменiй кепцi з написом “USAir” вскочить у чорне нутро фургончика, i той рушить з мiсця, а поки ти проводитимеш його поглядом, конвейєр приберуть, натомiсть на сiрому бетонi темнiтиме проталина пiдсихаючої калюжi: “Все”, — вiдлунить тобi в головi, як зойк у порожньому храмi, все — це значить, задраєно люки, зараз озветься сухий трiск мiкрофона, “Ледi й джентльмени”, — замуркоче стюардеса, i лiтак задвигтить, прогрiваючи мотори, i то вже буде iнша дiйснiсть, iнше життя, а гiрко скiмлячий бiль несправдженостi дотеперiшньо‑го (qu’as tu fait, qu’as tu fait de ta vie? — допитується голос звiдкись здалеку, — ах облиште, цiй темi стiльки ж лiт, скiльки людству: все чогось чекаєш, мрiєш i борсаєшся, сподiваючись на щось попереду, а тодi одного дня виявляється, що то й було життя) — лiпше б тому болевi заткатись i не висовуватися бiльше.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 2:
Ніхто не таємний, проталина висне між нами. Приходжу до тебе стрімкими своїми шляхами.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”

Частина мови: іменник (однина) |