Словник Української Мови
Буква
1. Історична громадська організація в Україні, заснована наприкінці XIX століття, що мала на меті культурно-освітній розвиток українського народу, поширення освіти, літератури та національної свідомості.
2. Світло, промінь, ясність, що проникає крізь щось, освітлює; просвіт.
3. Перен. Освіченість, культурність, духовний розвиток; поширення знань, освіти серед населення.
4. Техн. Відстань, проміжок між двома елементами конструкції або деталями; отвір, щілина для проходження світла, повітря тощо.
Приклад 1:
Журнал «Відрижка» та місцева «Просвіта» відвернулися від мене. Батьки почали шукати для заблудлого сина народних цілителів (мама довго наполягала на регулярному перегляді програм Анатолія Кашпіровського).
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Приклад 2:
МИКОЛА ВОРОБЙОВ СЛУГА ПІВОНІЇ Поезії D ґ> ‘l Київ Видавничий центр “Просвіта” 2003 ББК 84.4УКР6 Воробйов М. П. В75 Слуга півонії: Поезії.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
центр «Просвіта», 2003. — 344 с. ISBN 966-7551-52-0 Самобутня творча особистість Миколи Воробйова — визнаного метра постшістдесятницької “ київської школи справила неабиякий вплив на наступні поетичні ґенерації.
— Тютюнник Григорій, “Вир”