проституція

1. Надання сексуальних послуг за грошову або матеріальну винагороду.

2. Переносно: моральне падіння, втрата гідності, принципів або таланту заради корисливих цілей, вигоди (наприклад, проституція політиків, проституція мистецтва).

Приклади вживання

Приклад 1:
Поширеним явищем у Вавилоні була проституція — побутова і храмова (вона розвинулася ше в шумерські часи). Храмовій проституції у вавилонському суспільстві відводилась така важлива роль, шо, за свідченням Геродота (мабуть, перебільшеним), кожна вавилонянка мала бодай раз у житті віддатися за безиінь першому стрічному в храмі богині кохання Іштар (Історія, І, 199).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |