1. Надання сексуальних послуг за грошову або матеріальну винагороду.
2. Переносно: моральне падіння, втрата гідності, принципів або таланту заради корисливих цілей, вигоди (наприклад, проституція політиків, проституція мистецтва).
Словник Української Мови
Буква
1. Надання сексуальних послуг за грошову або матеріальну винагороду.
2. Переносно: моральне падіння, втрата гідності, принципів або таланту заради корисливих цілей, вигоди (наприклад, проституція політиків, проституція мистецтва).
Приклад 1:
Поширеним явищем у Вавилоні була проституція — побутова і храмова (вона розвинулася ше в шумерські часи). Храмовій проституції у вавилонському суспільстві відводилась така важлива роль, шо, за свідченням Геродота (мабуть, перебільшеним), кожна вавилонянка мала бодай раз у житті віддатися за безиінь першому стрічному в храмі богині кохання Іштар (Історія, І, 199).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”