простимий

[prostɪmɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (про особу) Такий, що має простий, невибагливий характер; нехитрий, беззлобний, чужий підступності.

  2. (про поведінку, вчинки) Свідчий про простоту, невибагливість характеру; відвертий, нехитрий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. простимий, р. простимого, д. простимому, з. простимого, о. простимим, м. простимім

Більше записів